Чи відчували ви коли-небудь тривогу, коли не можете пригадати ім’я актора у фільмі, який дивилися минулого тижня? Або, зайшовши в кімнату, забували навіщо прийшли сюди? А коли не можете згадати, чи вимкнули праску вдома?
Іноді це лякає, проте для більшості з нас забування є цілком нормальним явищем.
Наш мозок не створений, щоб запам’ятовувати кожне ім’я, яке ми чуємо, план, який ми складаємо, або день, який ми переживаємо. Те, що ваша пам’ять іноді підводить, не означає, що вона порушена або піддається хворобі. Насправді забування є частиною людини.
У книзі «Пам’ятати» нейробіологиня та письменниця Ліса Дженова пояснює природу спогадів, чому деякі з них тимчасові (пароль до вайфаю), а інші довготривалі (день весілля), чітку різницю між звичайним забуванням і тим, що вже є симптомом хвороб Альцгеймера або деменції…
Відгуків немає, поки що.