Чи втратила сенс у наш комп’ютерний вік оця дивовижна за своєю теплотою і добротою фраза: «Ну а тепер, як завжди, бабуся почитає казки»?
Звичайно ж, ні. Ця книга є — образно, звичайно, — тією бабусею, яка щоразу бере свої казки, присувається ближче до маляти і потихеньку починає: «Жили собі кіт, дрізд і півник — золотий гребінчик…»
Дитина відривається від блискучої й гучної електронної іграшки. Вона уважно слухає. Їй цікаво: чим же закінчиться ця бабусина казка?!
Книжка «Бабусині казочки» покликана, передусім, відтворити цю дивовижну атмосферу теплоти і доброти від спільного читання казки.
А наші художники оживили для цього звірят у «Рукавичці», Козу-дерезу, Марійку з ведмедем і лисицю з журавлем, які «сердечно» частують одне одного. Книжка різнобарвна, яскрава, її важко забути. Дитина ніби вживається в казкові образи і просить почитати далі…
Відгуків немає, поки що.