Казка за казкою. Скринька казок

Ану лиш гляньмо, та тільки так, щоб ненароком не злякати наших героїв: чи не йде там хто в цю хвилину?

І дійсно — крокують одна за одною, не поспішаючи, казка за казкою. Попереду ледве чується: «Не сідай на пеньок…». Ба, та це ж Марійка та ведмідь! За ними ціла вервечка чимчикує: бик, баран, гусак, півень і свиня. Обмірковують, як будуватимуть свою «Зимівлю звірів». А он стара тітонька ворона тримає люстерко. А видивляється в нього… якийсь смішний зайчисько з припухлим оком. Як ото він про себе хвалився щойно, заєць-хвалько! А це ось — три ведмеді повертаються додому. І гадки не мають, який «сюрприз» чекає там на них. За ними — двоє спритних мишенят. Ох, і кумедні в них імена — Круть і Верть. Цей шлях веде… прямісінько в нашу книжку, де «живуть» усі ці казки! Вона і є той самий чарівний маршрут.