Сіетл, 1933. Самотня мати Віра Рей цілує трирічного сина Деніела й вирушає на нічну зміну до готелю, де працює покоївкою. Повернувшись, вона виявляє, що місто накрила травнева хуртовина, а її син зник. На замерзлій вулиці Віра знаходить його улюбленого іграшкового ведмедика, а сніг замітає будь-які сліди її дитини.
Сіетл, 2010. Репортерка Клер Олдрідж отримує завдання написати про пізнє весняне похолодання — «ожинову зиму». Вона дізнається про свого двійника з минулого та про так і не розкрите викрадення. Клер присягається віднайти правду. Виявляється, що в житті цих двох жінок є багато несподіваних паралелей…
Двійник з минулого: як історія жінки, що жила майже сторіччя тому стала для героїні особистою
Сіетл, 1933. Віра Рей — просто жінка, яка виживає в умовах Великої Депресії, що накрила Америку у 30-х. У цей час навіть найвправніші ділки банкрутували й розорювалися. Що вже казати про Віру, яка сама виховує трирічного Деніела. Живуть вони важко й нужденно, але Віра не нарікає. Вона любить своє маля понад усе і здатна заради нього на все. Але ожиновою зимою 1933 року, коли вона цілує Деніела перед сном та вирушає на нічну зміну, вона ще не знає, що цей поцілунок стане останнім. Все, що залишиться матері — це заметений снігом улюблений ведмедик Денні на вулиці… І жодних слідів злочинця.
Сіетл, 2010. Ожинова зима знову насувається на місто. Репортерка «Сіеттл Ґеральд» Клер Олдрідж отримує завдання висвітлити події природного катаклізму, а ще — написати історію нерозкритого зникнення дитини майже вісімдесят років тому. Погоджуючись на завдання, Клер ще не відає, що це стане більше, ніж роботою — драма Віри Рей стане її особистою, а розслідування — мало не справою усього життя.
Відгуків немає, поки що.